Цього разу ми вирішили поспілкуватися з нашою землячкою Яриною Ерстенюк. Вона закінчила магістратуру в Університеті Отто-Фрідріха в Бамберзі (Баварія) й тепер працює в Гумбольдтському університеті Берліна.
Чому ти обрала Університет Отто-Фрідріха?
У серпні 2013 року я поїхала на літні курси німецької мови саме до цього університету. Протягом місяця ми щодня відвідували семінари з німецької мови й літератури. Після завершення курсів керівник міжнародного офісу Університету в Бамберзі запропонував мені взяти участь у програмі обміну (Erasmus) і провести зимовий семестр у Бамберзі. У той час я вивчала німецьку філологію у Львівському національному університеті імені Івана Франка, і, оскільки ці два університети тісно співпрацюють один з одним, одразу ж погодилася.
Коли ти зрозуміла, що хочеш завершити освіту в Бамберзі?
Зимовий семестр у Німеччині триває із жовтня до лютого. Але вже на початку грудня 2013-го я точно знала, що хочу завершити навчання саме тут. Тому я зібрала всі потрібні документи й вступила до магістратури.
«Університет у Бамберзі приймає кожного семестру приблизно двісті студентів зі всього світу»
Чи легко було адаптуватися до тамтешнього життя?
Я взагалі не мала ніяких складнощів. Звісно, потрібно було призвичаїтися до культури й побуту в Німеччині. Оскільки на той час я вже добре знала німецьку, то не мала мовного бар’єра з німцями, і саме це допомогло мені практично відразу інтегруватися в спільноту.
Яка молодь там навчається?
Університет у Бамберзі приймає кожного семестру приблизно двісті студентів зі всього світу: Іспанії, Франції, Китаю, України, США, Італії, Азербайджану, Швейцарії, Росії, Ірландії, Англії, Японії, Південної Кореї, Грузії, Туреччини, Польщі та інших країн. Загалом університет налічує близько 13 тисяч студентів, з яких десь півтори тисячі іноземців (це вже й студенти за обміном, і студенти бакалаврату й магістратури). Найбільше іноземних студентів з Іспанії.
Німецьке містечко Бамберг
Скільки коштує навчатися в цьому університеті?
Саме навчання в Бамберзі не дороге: кожен студент платить 90 євро за семестр (у кожному місті ця сума своя). Ця ціна охоплює плату за студентський квиток і місячну картку на весь транспорт. Окрім того, кожен студент має бути застрахованим. Це ще приблизно 90 євро на місяць.
Де ти жила, коли навчалася? Скільки це коштувало?
Мені пощастило одержати кімнату в гуртожитку. Я мала окрему кімнату, ванну й кухню. Є гуртожитки, де потрібно кухню та ванну ділити з двома чи трьома сусідами, але кожен студент має свою кімнату. У гуртожитках ціни відрізняються: це залежить від типу кімнати й розміщення самої будівлі (наприклад, у центрі чи на околиці міста). Місячна плата за гуртожиток коливається від 250 до 450 євро. Хто не одержав місця в гуртожитку, мусить шукати квартиру. Квартири в Бамберзі дуже дорогі (від 400 євро й вище). Можна винаймати квартиру з іншими студентами (ціна на одного виходить приблизно від 200 до 400 євро).
Скільки витрачала на харчування?
Харчування в Німеччині також не з дешевих, хоча це залежить від того, що купувати й де харчуватися. Я витрачала на їжу десь 70—80 євро на тиждень. Якщо ходити до закладів громадського харчування, то, звісно, треба розраховувати на більшу суму. В університеті можна було їсти в їдальні. Маю сказати, що майже щодня там харчувалася. Їжа неймовірно смачна та різноманітна. У середньому за обід у їдальні я платила 4—5 євро.
«Бамберг — студентське містечко, і для університетської молоді діють різні знижки й пропозиції. Тому кожен може обрати те, що відповідає його вподобанням і фінансам»
Скільки грошей ішло на дозвілля?
Розваги — така штука, що тут складно назвати конкретну суму, оскільки кожен має різні. Я наведу кілька прикладів, щоб можна було скласти приблизне уявлення про ціни. Кіно коштує 8—15 євро (це лише квиток). Четвер — день для студентів, і квиток коштує всього 5 євро (за наявності студентського квитка із собою); боулінг — 5—8 євро; коктейль — 9—15 євро; театр або концерт — 10—18 євро.
Скажу, що Бамберг — студентське містечко, і для університетської молоді діють різні знижки й пропозиції. Тому кожен може обрати те, що відповідає його вподобанням і фінансам.
Як побудовано навчальний процес у твоєму університеті?
Навчання в Німеччині відрізняється від українського. Кожен студент обирає предмети собі й складає розклад занять. Наприклад, я можу мати чотири семінари одного дня та чотири семінари наступного, а далі відпочивати. Рекомендовано одержати 30 кредитів (ECTS) за семестр. Для цього досить відвідувати три семінари й три лекції. Наприкінці семестру треба написати курсову. Якщо я мала три семінари — писати три курсові.
«Першого навчального тижня для студентів організовують спеціальні курси, де розповідають про систему навчання в університет»
Чи легко призвичаїтись до німецьких навчальних порядків?
Спочатку мені було складно зрозуміти цю систему. Усе здавалося заплутаним і незрозумілим. Але першого навчального тижня для студентів організовують спеціальні курси, де розповідають про систему навчання в університеті. Треба сказати, що кожен університет має свої особливості. Якщо чесно, увесь перший семестр я так і не розуміла, які пари маю обирати та як правильно все поєднати. Тому звернулася до студентського бюро, і там мені все чітко розписали й пояснили. Кожен студент завжди може піти до студентського бюро, де завжди дістане компетентну допомогу.
Чим відрізняється навчання в Німеччині й Україні?
Одна з причин, чому мені подобається навчатися в Німеччині, — кожен студент має право на власний погляд. На жаль, в Україні нам доводилося спиратися на підручник й авторитет його автора. У Німеччині викладач вислухає думку кожного (навіть якщо вона не збігається з думкою автора чи й самого викладача, це не означає, що студент не має рації). Кожну думку обговорюють. Викладач сприймає студента як особистість і ніколи не буде принижувати чи засуджувати його. Студент і викладач перебувають на одному рівні. Саме таке ставлення викладачів давало мені впевненість у собі й своїх міркуваннях. Саме з такими викладачами мені було цікаво дискутувати на різні наукові теми.
«Коли ти маєш право вибору, можеш працювати над тим питанням, яке тебе найбільше цікавить, і тільки в цьому випадку результат буде чудовий»
Як цей підхід впливає на мотивування студентів та ефективність навчання?
За весь час навчання в Бамберзі (два з половиною роки) я написала вісім наукових робіт і магістерське дослідження. Кожну тему обирала собі самостійно. На жаль, в Україні (ще коли я там навчалася) теми нам давали викладачі. Я вважаю це неправильним. Коли ти маєш право вибору, можеш працювати над тим питанням, яке тебе найбільше цікавить, і тільки в цьому випадку результат буде чудовий. Я із захватом писала кожну наукову роботу й насолоджувалася магістерською. Навіть вихідні проводила в бібліотеці, щоб прочитати якомога більше літератури зі своєї теми. Мені було цікаво досліджувати обрану проблему з різних ракурсів. Моя викладачка не обмежувала мене. Я сама визначила тему та структуру роботи, а також найважливіші питання, які буду в ній висвітлювати. Викладач вислухала мене й підтримала. Це, власне, і є та відмінність, якщо порівнювати навчання у двох країнах. В Україні бракує цієї самостійності. Сподіваюся, незабаром і в нас це зміниться
«Я щаслива, що вчилася, а тепер живу й працюю в Німеччині. Тут я знайшла друзів зі всього світу. З іншого боку — мені бракує сім’ї та рідної України»
Чи можна однозначно твердити, що освіта в Німеччині краща за українську?
Я в жодному разі не критикую систему освіти в Україні. Вона також має багато плюсів. Якщо порівнювати дві країни, можу сказати, що в Україні ми вивчали дуже багато всього, але не розглядати кожне питання конкретно. У Німеччині ж навпаки: тут концентруються лише на кількох темах, але досліджують їх глибоко й ретельно. Кожна із цих систем має свої плюси та мінуси. Я ж можу сказати одне: щаслива, що змогла поєднати ці дві освіти, оскільки вони доповнюють одна одну.
Що ти почуваєш, працюючи в Гумбольдтському університеті Берліна?
Мені важко виокремити якусь одну емоцію. Я щаслива, що вчилася, а тепер живу й працюю в Німеччині. Тут я знайшла друзів зі всього світу. З іншого боку — мені бракує сім’ї та рідної України. Я не знаю, чи хочу все життя провести в Німеччині, але впевнена: ніколи не буду шкодувати, що вирішила вчитися в Німеччині. Це було круто й незабутньо! Тому користуйтеся кожною нагодою, яку дає вам життя! Воно в нас лише одне… Let’s rock it![:]
